Андріївські вечорниці

«Андріївські вечорниці»
Напередодні Дня святого апостола Андрія Первозванного, учнями та вчителями Борщівського ЗЗСО І-ІІІ ст.ім.Я.П.Горошка проведено народознавчо-фольклорно-етнографічне дійство «Анріївські вечорниці». Натхненницею та Господинею виховного заходу була Саврак Антоніна Романівна –педагог організатор. У ролі «Сусідок», які прийшли на Адріївські вечорниці були класні керівники 6 класу –Вербіцька Інна Феофанівна, 7 класу Бойко-Кварцяна Тетяна Анатоліївна та 8 класу –Волянюк Лілія Михайлівна. Учасниками дійства виступили учні 6-8 класів. Саме вони співали українських пісень, уміли жваво жартувати, віншувати і танцювати. Вивчили 2 народних танці –«Краковяк» та «Карапет», якими доповнили вечорниці. Запрошеними на вечорниці були і учні 5 класу, з класним керівником -Загазей Діаною Віталіївною, які долучались до усіх народознавчо-етнографічних традицій на Вечорницях. Хлопці жартували, Стецько приніс гарбуз для каші, дівчата долучались до дівочого ворожіння, щоб дізнатися, коли зустрінуть судженого, звідки прийде їхній наречений, яким буде його ім’я та чи буде в них щаслива доля!Спільно танцювали та частувалися смачними варениками. Кульмінацією Андріївських вечорниць стала постановка стародавнього звичаю кусання калити та традиційного дійства під назвою «Зайчик», коли охочі стрибали через кочергу та коцюбу, а пізніше доєднувались до кусання калити, головного атрибуту вечорниць, вчителі ж заспівували традиційні піснеспіви. Калиту традиційно пекли дівчата. Кожна з них мала взяти участь у приготуванні, тож тісто місили по черзі — від найстаршої до наймолодшої. Іноді його робили на відварі любистку, щоб хлопці любили. Калиту робили солодкою, додавали мед, сушені вишні чи родзинки. І пекли так, щоб було важко вкусити. Під час вечорниць калиту тримав Пан Калитинський, молодь намагалася відкусити її шматочок, осідлавши коцюбу — залізного прута для вигрібання жару з печі. Коцюба символізувала коня — дитина «їхала» кусати калиту. Звісно, це було потрібно зробити без допомоги рук. Тим, хто не зміг відкусити калиту, малювали вуса сажею або сметаною (йогуртом). Це також було частиною розваги, супроводжувалося сміхом та жартівливими примовками. У кінці святкування калиту зняли та розділили між усіма гостями. «Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились,
І здається, все пройшло. Ні, так просто не проходить,
В серці струночка бринить.
Про Андріїв вечір спогад
В нашім серці буде жить».